Аодій ти вмілий, я – автомашина.
Підкорювачка гір я. Ти – вершина.
Я риба цінна. Ти – глибоке море.
Я ніч п’янка. Ти небо срібно-зоре.
Ти молоко парне. Я чистий горщик.
Я хлібна нива. Ти мій ґрунт і дощик.
Рожевий лотос я. Ти сонце літнє.
Я часу плин. Ти дихання новітнє.
Я літня днина. Ти - мій сад плодовий.
Бджола я спрагла. Ти нектар медовий.
Я ніс і очі. Ти мій ліс і кисень.
Ти кут шарад. Я – промінь бісектриси.
Я – слово. Надих ти йому космічний.
Любові рух я. Їй – двигун ти вічний.
Я парус, ти – натягнуті вітрила.
Я сум і слабкість. Ти – мій сміх і сила.
Сопілка я. Ти сопілкар завзятий.
В твоїх руках бажаю побувати.
Хоч порізно ми у добі фізично,
В душі гориш так палко, феєрично!
5.06.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)