Ти велична, як королева,
Між нами прокладені містки.
Ти ніжна панянка з міста Лева,
Коли ти йдеш, шаріють пелюстки.
Ти вмієш зігрівати серця,
І прудка ти, наче бистра лань.
Ти п'єш кохання до вінця,
Знаєш межі своїх бажань.
Ти неповторна, сяєш як вогонь,
Таку тебе я палко кохаю.
Спиваю нектар із твоїх долонь,
І від твого кохання згораю.
Живу в твоїх дивних світах,
Для мене є щось вагоме.
Тобі підставлю своє крило, наче птах,
Крізь блакиті линемо за небо сьоме.
Ти красуня моя і я твій,
Здолаємо все невідоме.
Осяйні світанки упіймати зумій,
І підемо в життя доросле, свідоме...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Віктор Варварич