Сидимо ми з тобою під небом,
І зорі нам сяють ясні.
Під місяця блиск дивлюся на тебе,
А ти зізнаєшся в коханні мені.
" Я люблю тебе так, як ніхто не любив,
Вперед і назад, як від нас до зірок.
Ця відстань, яку ще ніхто не долав,
Сильно, так сильно тебе покохав".
"Я теж покохала !"- шепочу тобі,
Тихо кажу, щоб ніхто це не чув,
Щоб ніхто не порушив тишу нічну.
І серед спокою ти це відчув.
Щоб ти це відчув душею і серцем,
П'янилось любов'ю тіло сповна.
І тільки ніч тиха бачила все це,
А свідком кохання буде зоря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Вікторія Павлюк