З журбою по літу
Блукатиму в часі невпиннім,
З туманом на серце
Наляже тривога і щем.
І небо змарніє,
Затрубить ключем журавлиним,
І осінь заплаче,
І смуток посіє дощем.
Летіть же, журавлики,
Хутко до теплого краю,
Бо віхола зла
Замете і ліси і поля,
А я вам ізнизу
Одним лиш крилом помахаю,
Не стану вже в клин,
Бо мене не пускає земля.
Бо долею битий,
Життям і Чорнобилем гнутий,
Не зможу я з вами
Полинуть в далекі краї.
І буду один я,
Один на всім світі забутий,
Чекать-виглядати на вас,
Побратими мої.
А як завесніє, –
З далеких країв прилітайте,
В свою Україну,
На крилах приносьте тепло.
А як не зустріну –
Ви пісню мою доспівайте,
Спішіть, поспішайте,
На світі творити добро!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Микола Нагорний