Після дощів, трава виглядає м’якше.
Після біди, напевно, бракує слів.
Після добра- навколо усе інакше,
А після болю, ми часто не бачим снів.
Довго дощить. Земля безкінечно-спрагла,
І не напитись - зникає кудись вода.
Мов перед смертю, яка неминуче нагла,
Ми не прощались, ми просто пішли.
Шкода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Лада Квіткова