Будь спокійний, обшир
Твій не порушу.
Твоя тиша, тямлю,
Це також відповідь.
Від емоцій зайвих
Очищу душу.
Кину їх на крила
Хмільному вітрові.
Місяць ти серпастий
На ниві зоряній.
Багатьом дорогу
В пітьмі освітлюєш.
Та не зігріваєш
Їх душі зорані.
Блиском ніч осяєш,
А вранці - звітрюєш.
Ти живи, як жив -
Світи, співаючи.
Напувай прихильців
Сяйва літрами.
Ну, а я піду.
Куди? Не знаю ще.
Десь туди, де сонце
Й день безвітряний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)