Затяло небо, шугає вітер!
Травневе сонце сховалось десь.
Блистить трава, тріпоче жито
І дощ мрячить вже тиждень весь.
Хоч день ясний та теплий – сиро,
чорніє ліс, блистять голк[i]и[/i],
Травневе небо нехай і сіре,
проте ясніє поміж гілки.
Минають хмари, пливуть по небу
і враз ясніє усе навкруг!
Злітають краплі, немов так треба...
Немов так треба вітрам наруг.
Ой, травень-травне, світ ясноокий!
Омитий сонцем, рясним дощем,
Як небо синє твоє глибоке,
Як зелень дише під вітерцем.
Нап'юся твого повітря, травне.
Схилюсь до неба, скажу:"Ти рай!"
І більш нічого мені не треба,
Зелений травне, травневий май.
28.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: mirmak