Випливає місяць повний,
Наче лебідь, а чи човен,
Він гойдається на хвилях
Кучерявих хмарок сивих.
Усмішка його чарівна
Сяюча і срібна-срібна
У полон бере серця,
Як і літня нічка ця.
Перекинув він відерце
Теж сріблясте - видно денце,
А із нього сестри-зорі
Розсипаються навколо.
Задивляються у плесо
Річечки, немов в люстерко:
-Скажи, місяцю ти ясний,
А котра із нас найкраща?
-Ви усі такі чудові, -
Місяченько тихо мовив,
Неймовірні всі красуні,
Вас однаково люблю я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський