В моєму серці немов шрапнель

                                                   Присвячується  усім  небайдужим
В  моєму  серці  немов  шрапнель,
не  дає  мені  жити,спокійно  спати,
та  ніхто  не  помічає  цього!
Кожен  раз  підбирається  все  ближче!

Найближчі  люди—мама  й  тато:
не  спитають,як  в  мене  настрій,
що  в  мене  на  душі,їм
важливо  лиш,чи  щось  зробила  я!

Та  серце  все  розколюється,
Та  здається  ось-ось  не  витримає  воно
Та  знайдуться  небайдужі  люди!
Друзі  і  коханий,що  втішать  та  підтримають!

Та  шрапнель  не  зупинити
Ось-ось  серденько  розіб'ється!
Розіб'ється  на  крихітні  частинки,
Та  розбитого  серця  не  склеїти  докупи!

17.03.2020  рік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2020
автор: Маленька мрійниця