Я тако ти скажу, Йване,
Кажут, вот життє погане,
Бо з чєсо́м старіют люди,
Чось від того стогнут всюди.
Я ти ска́жу, то не так -
Би відчути життє смак
Акраз старітисє й тра,
Бо на всьо своя пора.
Вот для чого люд сє вчит,
Вночи робит, мало спит?
Вот до чого люд всьой йде,
Дорога куда веде?
Малого ведут в садок
(або вдома без морок)
Вже готуют го до школи,
Букви перші вчут поволи,
Танцювати і співати,
Абетку й рахунки знати.
Далі йде мале до школи
Де вже довго, не поволи,
Там гризе граніт науки,
Вчит ружні предмети, штуки.
Як то скінчит, йде вже далі
В вишах здоптує сандалі,
В училищах, техніку́мах
Прибавлєє у розу́мах.
А вивчитьсє, неборака,
(диплом у руках ознака)
Вже бідне йде на роботу,
Має день і ніч гризоту.
Оженитьсє чи віддастьсє
І ту чергове́ напастє -
Траба хати, підут діти,
А їх траба взути, вдіти.
Заклов хату, стайню, сад,
Троха вбровсє в "шоколад"-
Так помало роки й йдут
І до старости ведут...
Підготовка всьо життє,
Би матрас не терміттє
Ти під боком мов, Їване,
Там, куда ти йшов, тумане.
Як так довго готувовсє
І вот, накінец, добровсє,
То радуйсє, не стогни,
Бо прийшли акраз вони
Оті благодатні ро́ки,
Де вже менше є мороки.
Встань, Їване, помолисє,
Як є стара, притулисє,
Дєкуй Богу, що добровсє,
Куда всьо життє спиновсє.
Здоровий? Не марікуй
І нерви собі не псуй,
Бо не всі сюда доперли
Щоб зібрати життя перли.
Обдивисє кругом себе
Ну і що не так у тебе?
Ще дибаєш по сім світі,
Троха зимов, троха в літі,
Помагай собі й країні
Не спинєйсє на "Мівіні".
Злови риби, звари юшки,
Болі винеси за дужки
І вдихай ( поки данО)
Старості терпке вино.
30.05.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2020
автор: Олекса Терен