Розгойдав вітрисько сильний
Молоденьких верб гілля,
Падає у воду листя,
Він же дивиться здаля.
Йому весело - сміється,
А вербички всі в сльозах.
-Ой, який ти безсердечний, -
Кажуть верби, - просто жах.
-Та не зліться і не плачте,
Трішки я пожартував,
Ви уже мені пробачте,
Що листочки позривав.
Я усіх вас поцілую,
Слози висушу умить,
Гарну пісню подарую,
Ви ще кращими ростіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський