Сховатися в агонії ілюзій,
В аналізі чужих дій і життя?
Так вже було. Знову цього боюся.
Не зрадити б себе без вороття.
Не зрадити заучену молитву.
Сьогодні – це єдине, що в нас є.
Його наповню? Чим? Мине безслідно,
Бо леді лінь знову візьме своє.
І чи тоді я стану відрізнятись
Від мертвих, які тліють у гробах?
В агонії ілюзії сховатись,-
І не помітити, як день зачах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2020
автор: Пісаренчиха