Кожний вірш із серій, що є вище несе під собою думку про одну й ту ж людину. Я створювала акаунт з думкою про неї, виставляла вірші і тексти з думкою про неї. І так само, йду звідси з думкою про неї.
Цієї людини більше немає в моєму житті. І я не знаю, добре це чи погано. Лише знаю, що в кожного свій шлях і кожен може його спробувати змінити.
Натхнення вичерпалось і не залишилось й сліду, як і від тої людини.
Я не категорична, але також маю гордість, хоч у жодному з віршів чи текстів цього не видно.
Я йду, але це не означає, що я закриваюсь від усіх. Обов'язково повернусь, коли зустрінеться хтось, хто знову надихне на нові вірші.
Можливо. Не обіцяю, що зупинюсь лише на цьому.
Бажаю наснаги і нових ідей тим, хто сюди загляне і читатиме мої абсурди, можливо вони вас також колись на щось надихнуть😄
Дякую)
Успіхів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2020
автор: Рія