Куток Полісся – болота…
Мохи пружинять під ногами,
Та ця земля мені свята,
Бо це земля моєї мами.
Багно в повітрі тут висить,
Кругом заплетена ожина.
Тут неба сонячна блакить,
Краса Полісся – журавлина.
Тут у хлібах живуть поля,
Льони, як небо синьоокі.
Поліський край – моя земля,
Який завжди милує око.
Густі ліси, грибний наш край,
Озер блакить, дощі облогі.
Тут веселковий водограй,
За цю красу – молитва Богу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Віталій Назарук