Нема того броду, де п’явок ловили,
Як йшли з братом зі школи, малі ще були.
Все змінилося з часом, змінилися й ми.
Лиш стежка дитинства у спомині слідом,
У купі строкатих, наївних думок.
Учителька перша і буковка перша,
І клякса чорнильна до дірки підтерта,
П’ятірка та двійка, "коза" і лінійка,
І шеренгою школа - настав випускний.
Малиновий дзвоник і квіти та сльози,
І перший бар’єр із життєвої прози.
Ранці за плечима, йдуть діти до школи,
Їх кроки вбирають нові коридори,
Як і до нас, - шлях, - верби та осокори.
22.05.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Валентина Ланевич