Про спання - 21. 05. 2020

Як  влучно  і  невчасно
Гепає  по  спині
Кришка  унітазу
Рано-вранці,  в  шість.
Ледь  відкриті  очі  
Вирячиш  одразу
Й  серце  з  переляку
В  грудях  застучить.
Сонечко  весняне
У  віконце  світить.
Пташечки  співають,
Вітер  шелестить.
Ти  ж  неначе  квола,
В  дві  ноги  кульгава,
Напівмертва  качка
Сунеш  каву  пить.
А  надвечір  знову
Впевнена  й  рішуча
Стелиш  своє  ліжко,
Щоб  заснути  вмить.
Та  якимось  дивним,
Неймовірним  чином  -
Три  години  ночі,
А  воно  не  спить!

Лариса

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Лариса Сорокіна