З мого най...
https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwju5c78t8XpAhUKyKYKHQnLC20QyCkwAHoECA0QBw&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DL7nfzb-BqRc&usg=AOvVaw3-9FFNOeON__s9uTrDZ86I
Колыбельная.
Никогда не тревожь того, кто лежит на дне.
Я песок, и большое море лежит на мне,
Мерно дышит во сне, таинственном и глубоком.
Как толстуха на выцветшей простыне,
С хлебной крошкой под самым боком.
Кто-то мечется, ходит, как огонек в печи,
Кто-то ищет меня, едва различим в ночи
По бейсболке, глазным белкам, фонарю и кедам.
Я лежу в тишине, кричи или не кричи.
Мои веки ни холодны и ни горячи.
И язык отчаянья мне неведом.
Что за сила меня носила – а не спасла.
Я легка, непроизносима, мне нет числа.
Только солнце танцует ромбиками сквозь воду.
Дай покоя, Господи, и визирю, и рыбарю,
Дай покоя, и больше я не заговорю,
Тем любимым бейсболке, кедам и фонарю,
От которых теперь я вырвалась
на свободу.
Колискова. Переспів.
І не варто тривожити тих, хто тепер на дні.
Я пісок, і гойдається моречко на мені,
Рівномірно дихає уві сні - потайнім, глибокім.
Мов дебела товстуля на вицвілому рядні,
і розкришений бублик лежить під боком.
Наче вогник блукаючий , іскорка у печі
хтось шука мене вперто, у тьмі ледь помітний чи -
Он ліхтар його, кеди, бейсболка з принтом "Nirvana".
Я у тиші лежу, кричи або не кричи,
на гарячих губах, мов тавро, крижане "Мовчи",
і одчаю печальна мова мені не знана.
Що за сила мене носила - не вберегла,
я легка, невагома, за гранню добра і зла -
тільки сонячні зблиски у товщі вод і ні краплі болю.
Дай же, Господи, спокою й пану, і злидарю,
Дай же спокою - й вуст я більше не розтулю -
тим коханим бейсболці, кедам і ліхтарю,
од яких я вирвалася на волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Курка Ряба