[b]Ну і хто це із самого ранку.
У сусідки Марисі на ганку?
Дуже взутись спішить
За причілок біжить.
Та цілує її на останку!!
Чи не наш це Олекса - завгаром.
Він зустрітись боїться з Макаром.
Той йде з ночі в цей час,
Він же сторож у нас.
Вже за милю несе перегаром!
Ось тобі й результат - чути галас.
На диванчику майка зосталась.
Хоч і п"яний Макар
Ухватив він кинджал.
Вимагав, аби жінка призналась.
А Марися ще та молодиця,
Мов, додому я йшла, від криниці.
Дивлюсь - майка лежить,
Хтось візьме, як лишить.
А тобі, мій миленький, згодиться.
Вдів Макар тую майку на збори
Їх зібрали районні мажори.
По купівлі землі
У людей на селі.
А людей повен зал й коридори.
Майка гарна була, модерняча
Одягнув, як футболку неначе,
На весь торс - "adidas!
(Бо ж носив ловелас!)
Нарядився на лихо, одначе!!
Був Макар, як на диво, тверезий.
Не забув взяти зуби-протези.
Тут завгар на весь зал
Крадієм обізвав!!!
На розмову веде, до берези!!
Ти чого в моїй майці, злодюго!!
Та давай гнать Макара по кругу.
Сам не зразу згадав,
Де ту майку скидав.
Ой, прийшлося Макарчику туго.
Почекай, не лубцюй мене, лихо!
Вже Макар, бідолага, ледь диха.
У Марисі спитай
Розповість та нехай
Ну давай розберемося тихо.
Перестань лупцювать, лютий враже.
Он тобі і Марися докаже.
Від криниці як йшла,
Вчора майку знайшла
Тебе ж Бог за побої накаже.
Аж тоді то дійшло до завгара,
От не вір, що Господня є кара!!
Заспівав солов"єм,
Мирову йдем - зап"єм!
Засмутився і став наче хмара
На кульбабі Макарові зуби,
У завгара розквашені губи.
Ну а майка - в шматки,
Від Олекси руки...
Чи не соромно Вам, сивочубі.
З злополучної майки шматочків
Шиють маски в обох сім"ях дочки.
Вийшли масочки - клас,
Як-не-як - adidas!!
А дядьки собі ставлять примочки...[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2020
автор: Любов Іванова