Вера Павлова.
http://www.ctuxu.ru/article/selected_poetry/russia_xx/rubezh_vekov/pavlova.htm#9
Утенок был гадок и гадко-прегадко одет,
с худыми ногами и тонкою длинной ко-сою.
Лишенный особых царевно-лебяжьих примет,
он громко, прилюдно, нахально гнушался собою.
Открылось утенку, что все поголовно скоты,
что радости нет и, наверное, больше не будет.
И страх темноты перевешивал страх высоты.
И больно чесались невылупившиеся груди.
Одягнуте гидко, нахабне - бо відчай не мед -
з худими ногами і - мишачий хвостик - косою,
позбавлене вроди й усіх лебединих прикмет
гидке каченя напоказ гидувало собою.
Відкрилось качатку , що всі апріорі - скоти,
що радість померла і радості більше не буде.
І темряви страх був страшніший за страх висоти.
І гірко бубнявились юні бруньки- недогруди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2020
автор: Курка Ряба