Душа співає в тремтливім леті,
Із вуст гарячих слова палкі.
Немає кращих на всій планеті
За ті, що в серці, як мед, п’янкі.
Ти мій коханий, ти мій єдиний,
Як легкокриле ім’я твоє.
Пухом кульбабки, зором незримим,
Ніжно торкаєш, щастя, - ти є.
Дякую долі за зустріч ранню,
В осінню пору тепла посів.
Вливавсь у мене новою гранню,
Вулканним вихром із почуттів.
Пила всеціло твою нестримність
Та віддавала свою до дна.
Вплітаю стрічку у часу плинність,
Зоріють букви - любе ім’я.
19.05.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2020
автор: Валентина Ланевич