"Кожне бо твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою, воно бо освячується Божим Словом і молитвою". (Біблія, 1 Тим.4:4)
"Оце - священна є вода",
І у дурмані голова.
Людина Бога не питає,
Чи Він її так називає.
Людина вірить у байки:
З водою зникнуть злі духи.
Хреста у воду окунули
І щось магічнеє відчули.
"До Мене серцем прихились!"
Людино, з Богом примирись.
Цього людина не шукає.
"Вода свята" - себе втішає.
А Бог їй радить: кинь гріхи
І самовільно не живи.
Вникай в себе і в Моє Слово,
Воно освятить пречудово.
О, Біблія так просто вчить!
Та хто читать її спішить?
Людина тлінне вибирає
І ритуали повторяє...
...Невже по воду ще підем,
Чи Божі засоби приймем?
"Молитва й Слово все освятить", -
Сам Бог Всесильний людям радить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2020
автор: Лілія Мандзюк