Стікали краплі по листках зелених,
Спрагу вгамовували матері-землі.
Це дощ її благання вчув, напевне
Й рясний-рясний пустився по ріллі.
Повеселіли в полі всі посіви
І квітоньки водиці напились
Та й трави щиро дощику раділи,
А краплі усе падали униз.
І миттю їх земля вбирала в себе,
Волога життєдайна рятівна
В дарунок була послана їй Небом,
Щоб квітла й плодоносила вона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський