Вслухаюсь в серця бій – знайомий кожен порух
Думки про щось своє словами шелестять
Та невмолимий час зітре слова на порох
І дні немов птахи у вирій відлетять.
Ще поки сонця блиск життєвий пестить гонір
Ще не спинити лет – хто кого дожене
Та скінчаться за тим життєві перегони
І часу буревій усе зігне й зімне.
Минуле й майбуття і ти між них суміжний
І не змінить тобі в житті тієї гри
І поки ти стоїш на тому роздоріжжі
Ще слухай і люби ще кайся й говори.
Парище
2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський