Давай забудемо про все у світі ,будемо наївні діти
Зрадіємо дощу і крапельці роси, в косічках коси Запам'ятаємо кожну секунду де ми навіть босими
По асфальтованій дорозі бігали і про доросле ми
Не турбувалися, життя й усе ще було тоді взаємне
Всі були добрими і хорошими допоки були дітьми Не дорослими , як зараз , але це не є так страшно
Бо у душі всі діти й залишатись ними не є важко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Ірина Комендант