***
Моє нестримане кохання –
моя нездолана журба,
невже тепло твоє в останнє
у завірюсі зігріва?
Хіба не ти мене тримала
у кругообігу вітрів,
тонкої сили надавала? –
І папірець віршів летів!
І відчинялися віконця
і двері у крихкі світи,
залиті зорями і сонцем,
просвітлені від самоти.
Світи і грій, моя печале,
у струмі променів своїх,
щоб зорі й далі зустрічали
мене, а я – писала їх!
16.05.2020
Фото із інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: Лилия Силина