Так хочеться частенько слів вогненних уникати,
Аби ніхто їх взагалі не чув.
Вони ж властивість мають виникати та зникати.
І хтось їх пам'ятає, хтось забув.
Важливо уникати прикрих дій,
Хоча часом неможливо відгадати відблисків обставин,
Брутальних та жорстких взаємодій
І сплесків чи сумішей суттєвих чи невидимих провалин.
Чи реально ситуацій уникати,
Які в силах чимсь нашкодити чи вбити,
У душу безжально й тупо проникати
І зі шляху вірного злочинно збити?
Можна несвідомо уникати друзів, родичів, сім'ї,
Хоч перших варто добре й точно обирати.
Можна, як треба, допомогти їм не блукати у пітьмі,
Свою енергію й миттєвість дарувати.
Безглуздо яскравих вражень уникати,
І не осягати повноти життя,
Щасливих хвиль та моментів не шукати,
І слухати лиш тихе серцебиття.
26.07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Оля Тимошенко