блискучими ртутокраплями
по вінця терпіння повниться
поспішними, сотнекратними
ядучими в даросховниці
та скільки це ще триватиме
чи довго іще терпітимеш?
думки вибухають матами
відвертими, неприкритими
байдуже таке, безсовісне
на грані німого безуму
заточене невідомістю
і вчинками нетверезими
до краю смирення капає
жорстоко, до крові, впилося
у зуби тісною капою
а... радістю буть хотілося
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Ulcus