Собі дозволю почуватися щасливою,
У джезві кава закипає.
Шоколад.
Неначе клопоти миттєво – раз, і згинули,
Усі гризоти обміліли у стократ.
Бузку купчастість неба близькістю взивається,
Збираю поглядом барвистості нектар.
Це так важливо – розуміти дійсно вартісне,
Яке це щастя – відчувати Божий дар
Життя любити у підйомах і у натисках,
Радіти зустрічам, не киснути з невдач,
Дітей голубити, читати на ніч – казкою
Літати вчити легкомрійних пташенят.
Великі краплі за вікном дощу холодного,
Та грію руки в філіжанку, у любов –
Душі вібрацїі.
Тепління день наповнює,
Що в мріях й спогадах свій затишок знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Серафима Пант