]Пиши допоки пишуться вірші, статті, нотатки.
Допоки у руках не згорить вогняне перо фенікса і знову повстане з попелу на білих сторінках старої записної книжки словами.
Допоки повноводні ріки літер, не впадуть в глибокі моря речень або бездонні океани тексту, межі яких стерлися в далекому минулому почуттів..
Пиши під час емоційної засухи, відкривши дамбу внутрішньої напруги.
Пиши допоки пазл не складеться, як ідеально підігнані одна під одну детальки, означення доповнить підмет.
Допоки вистачить віри і сил, і навіть коли вичерпаються останні краплі терпіння.
Навіть коли спека сумнівів осушить водойму твоєї фантазії.
Однаково пиши.
Хоч більше вже ніхто і не зверне уваги, а ти вкладай думки в слова, майстерно переставляючи їх місцями, концентруючи ідею на папері..
Ти пиши, а я читати буду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Щасниця