Ти взяла наче фея, моє серце в полон,
Я закоханий й нині ще ходжу на поклон.
Серце бачити хоче, мов розквітлу весну,
Бо без тебе немає ні життя, а ні сну.
Пелюстки білим снігом сиплють рясно в саду,
Я до тебе щомиті, як на сповідь іду.
І палає бажання, наче ватра вночі,
Але замість кохання, ллють холодні дощі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Віталій Назарук