У хаті пахне пирогами,
Варення з вишень на столі.
В гостях я нібито у мами,
Все так, як ми були малі.
Весела мама і щаслива,
У очі дивиться мені.
В вікно заглядує калина,
Обоє раді ми весні.
Ну як живеш?- мене спитала.
А в мене сльози полились.
Мою руку в своїй тримала.
Зі мною, дочко, поділись..
Та що казать, всього бувало,
Життя не мед, ти не хвилюйсь.
Її в щоку поцілувала.
Почула слово: ти тримайсь.
Вона мені ще щось казала,
Та вже не чула я її....
Гірка сльоза з щоки сповзала,
Було так боляче мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: Н-А-Д-І-Я