Господь байду́же споглядає смерть і життя,
ми всі пройдем колись, я знаю, крізь небуття.
Не будем мірятись печаллю, гобой*, не час,
вона над прірвою качає з тобою нас.
Як цей шалений, цей вінчальний травневий цвіт,
як блі́дий пе́люсток опальний в осаді літ.
* гобой - дерев'яний духовий музичний інструмент
сопранового регістру з неповторним звучанням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: Колосок Олександр