Місток

..  мовчала  ти
         ...  І  стомлено  дивились  очі
У  простір  привідкритого  вікна,
У  далечінь...  
                 У  закутках  збиралась  ночі
Темінь
     й  увись  здіймалась,  наче,  два  крила,
Здавалось,  ніби,  зачиняє  синє  небо,
Повільно  розсіваючи  вогні...
Шукав  я  марно  в  собі  шлях  до  тебе
Та  мрії  залишилися  у  сні...
І  у  вечірніх  сутінках  крізь  час  побачив
В  майбутнє  неясне  слабкий  місток
В  мовчанні  золото!
             І  темна  ніч  пробачить
Безсоння,  
               ніжність  
                               й  шал  чужих  думок..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2020
автор: AKM