Мій древній Луцьк. Стара Замкова площа,
Де Лесин ясен сторожем стоїть.
Іду сюди, неначе йду на прощу,
У затишок захованих століть.
Тут брама замку кличе, як до храму,
Щоб показати сокола політ.
І передзвін дивуючий часами,
Чомусь у серці залишає слід.
Тут час завжди лікує людські душі,
А кожна вежа поглядом зове.
Серед прочан немає тут байдужих,
Хоч час невпинно вдалину пливе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: Віталій Назарук