Одвічні мандри під тьмяним небом
Темрява довкола , темрява у серці.
Раптовий спалах ейфорї
так швидко тоне у пітьмі.
Крилом твоїм накриті гори.
Карти таро віщують зло.
Химери давніх літ приходять,
Так просто наче у ві сні.
Долають відстані велики
Картини-візії небачених країн
Ти бачиш там простори невідомі
Але немає спокою тобі.
Шляхи незнані в небі, в морі.
Лишають відгуки чужі.
Ти ніби йдеш кудись поволі -
Та ці дороги не твої.
Там день зустрінеш, а тут ніч пройде.
І знову ранок світлом кличе в путь.
Вже стільки років, посохом своїм,
Ти відбиваєш ритм самотності.
Чужинець у далеких землях,
Як перелітний птах взимі.
Тут ніби сонце стає ближче,
Та в серці спогад рідної землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Ігор Сас