Вже майже літнє сонце нагадало
Спекотно може бути як в душі
Я у думках з тобою, ти в мені — але так цьо'го мало
Немов дощу для зросту, так для життя мені потрібна ти
Мені потрібно у твоїх очах тонути
Мені потрібно чути серця тво'го стук
Йти поруч, слухати — й збагнути
Тепло і ніжність твоїх рук
На тебе хочу довго у полях чекати
Але обов'язково щоб прийшла
А потім — вже не відпускати
Під сяйвом зорь казати — ти моя
А ще б ранкове сонце на горі зустріти
Пишатися тобою, й краєвидом з висоти
І чи мовчати, чи то говорити
Та головне, що поруч ти
О мила! Та невже про це я тільки мрію
Невже все це фантазія моя?
Але у серці є вогонь, тому надіюсь й вірю
Що обертаються казки' в реальність, й хто кохає — тим тряпляються чуда!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Witer