У Берлін я си їду сміливо
Бо мій дзідзьо залишив там пиво
А мій дзіздьо навчав мого неня:
-Бери своє!!! Й най падає стеля
А мій неньо мене навчали
Якшо дзідзьо шось залишали
Й як синам то забрать було не до снаги
То ти внуче усе ж забери
У Берлін я си їду натхненно
Бо у мене там родичів енно
Фрау Юстя і онколь Остап
Майне лібе відсодки все кап
Я не хочу маєтків і євро
Орденів і посріблений гвер
Хочу лиш щоб було не даремно
Те, що неньо говорить й тепер
У Берлін я си їду мрійливо
Пам’ятаю про дзідзьове пиво
За відсотки, які накрапали
Пів Баварії ми б вже забрали
Але неньо мене научали
Де б ти сії світи не зблукали
Най у серці горять синьо-жовті вогні
Пам’ятай хто ти є і живи
Beer, beer, beer
А ми усі за мир
Най дзідзьо мирно спочиває
Beer, beer, beer
А заповіт Ich will
Твій внуцьо дзідзьо виконає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Андре Ільєн*