ЗАРОБІТКИ
Туман яром котиться,
Краще жить нам хочеться!
Гей, гей горе не біда,
Краще жить нам хочеться!
Живéмо ми бідно, живéмо ми складно,
Ледве кінці свої зводим до ладу.
Каже сусід: «Треба жити нам краще,
Нащо терпіти такеє і зáщо?
Ми ж роботяги не мόти й ледащо,
Яке не працює, а тільки гуляє,
Т з хати все тягне і все пропиває.
Їдьмо ми кумчику на заробітки,
Буде в нас в хаті й дітям на чобґтки».
«Куди ми поїдем – ми ж мови не знаєм».
«Нащό нам їх мова – людей розпитаєм,
На заході море робіт, щоб ти знав!»
«Добре поїхали – може ти й прав».
Зібрались в дорогу. Жінки провели.
Взялú в мішки сало, струмéнт й пироги.
Сіли на потяг й поїхали геть,
У двох ми в купе. У нас радості вщерть!
Приїхали вранці, зійшли на перон,
На нім море народу: хаос, крик, шум, звон.
Кум каже: «Пішли, чуєш, нас вже гукають,
Мабýть спозаранку таких тут чекають».
Підходим до дядька, а нам: «Ґутен морґен!»
«Куме, ти Чуєш? – не вмиті в нас морди»
Збентежено стали. Мужик знов: «Ком ком!»
Ми обійшли його ззаду кругом.
«Зі бітте, зі бітте!» – Йдемо ми за ним,
Коли роздивились, а він не один, –
За ним мовчки йдуть чоловік майже надцять,
А кум полічив їх було лиш дванадцять,
Всі з рюкзаками і здоров’якú, –
Чому? Бо у владі – без-го-ло-в’я-кú!
Рвуться всі люди на працю – не хочуть гулять,
Владі потрібно народу роботу давать,
І економіку всю із колін піднімать, –
А не матінку-землю ділкам продавать!
«Ґеґен зі бітте!» – мужик нам кричить,
Й руками махає – «Нах арбайте бітте!»
І ми всі зраділи, що їдем робити.
Він підігнав грузовий, старий форд,
Нас пересмикнýло – оце так комфорт!
«Шнель, шнель, зІ біттé!», – Мужик нам кричить,
Ми мовчки залізли на цей грузовик.
Їхали довго, десь біля години,
Заїхали в рощу, аж до середини.
Тут зупинився трясун-грузовик,
І вийшов з кабіни веселий мужик:
«Ес іст айн шьόнер таґ, вольцáйт арбайтéн!»
І, сміючись, показав нам на пень,
Та, взявши лопату, пеньок обкопав,
Й на пальцях, що треба робить розказав,
Як треба пеньки всі відрить й порубати,
А потім ці дрова на форд поскладати.
«Іх в’юнше інен áйнен шьόнен таґ.
Віс шпьόтер!» Рукою нам всім помахав,
І швидко заліз у кабіну й помчав.
Ми сіли на землю й торбú розв’язали,
Й рішили робить все, що нам показали.
Одні корчували, а інші рубали,
Під вечір вже кучу ми дров наскладали.
Приїхав замовник й сказав: «О! ЗЕР ҐУТ!»
І ми всі зібрались до нього у гурт
Й жадаєм, щоб він з нами розрахувався, –
Мужик тільки голосно з нас розсміявся!
Й почав говорити він нашою мовою –
Обзором звернувся такою промовою:
«У світі в країнах існує держава –
Політична система, яка б управляла
Самостійно у зовнішніх й внутрішніх справах,
І мову державну у всіх установах,
Офіційна валюта, герб, прапор і гімн,
Й була незалежна від інших країн.
Живуть всі країни самі по собі,
Та дякують Богу і власній судьбі.
Не треба залазити в їхнє життя:
Свята в них земля, небеса і буття!
Ви зазіхнули залізти в наш край
Й подумали всі, що тут буде вам рай, –
Треба країну свою будувати,
А не чужий собі край десь шукати.
Ваша робота мені без потреби,
Я хтів, щоб намучились ви тут, як треба,
Й узнали роботу, що на чужині,
Яка не потрібна ні вам ні мені.
Працюйте на благо своєї країни,
Вона вас родила, вона вас зростила,
Й живіть в Божій радості поки є сила.
Вам за роботу даю по сто Євро,
Їдьте ви звідси й щадіть свої нерви,
Повертайтесь додому у рідну країну,
Не треба вам гнути на німців тут спину!
Я відвезу зараз вас на вокзал,
Й подумайте ДОБРЕ про що я казав!
Фройт міх зі цу ґеґен. Віл ґлюк.
Ауф відерзейн!»
ПРИМІТКИ: переклад слів відповідно до послідовності їх написання (вживання) у творі; тобто від 1-го до 11-го.
1.Добрий ранок.
2.Пішли, пішли.
3.Будь ласка, будь ласка.
4.Ходімо, будь ласка.
5.На роботу, будь ласка.
6.Швидше, швидше, будь ласка.
7.Який гарний день. Працювати цілий день!
8.Усього найкращого.
9.До зустрічі!
10.Відмінно!
11.Радий був зустрічі з вами. Удачі. До побачення!
ЮРІЙ ЯРЕМА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Юрій Ярема