Хочу моря лиш жменьку, що пташка у синьому небі,
Жменю хвиль дивовижних, щоб з ними дихнуть в унісон,
Задивляючись вдаль, розбиватись об скелю їм треба,
Хочу, моря, жаги... і реальність його, ніби сон.
Дивний сон пишних хвиль, дивний крик білосніжної чайки,
Дика пристань колише у днях кольори кораблів,
Хочу моря прилив, де сміються закохані зграйки
Хвиль, задуманих майстром, у серці чудноі землі...
Хочу штиль, щоб занурити задум розкішного сонця,
І гойдати заграву, обвінчану з небом, щоб жить,
Загубитись в гарячих пісках, розтопившись у схронці -
Хочу моря і вітру, і хвиль, що на відстані в мить...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Леся Утриско