У мене немає слів. Від втрати тремтять уста.
Тиша колише мовчання, ріже наш спільний спогад.
А сльози, стіка кричать, про те, що земля пуста,
Пуста, бо нема тебе! Ти, квітко, десь там, із богом...
У мене немає слів!
І янголи теж мовчать...
Серце панічно стиска і так не по-людськи сумує...
-
Я дивлюсь, як в попільну ніч несміло горить свіча.
І бачу у ній тебе...
І пошепки так:"...бракує..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: дівчина з третього поверху