Я народився,виріс і живу в селі,
тому такі краї,для мене і цінні.
Вранці встаю й лягаю спати у ночі,
бачу село й його красу,що до душі.
Тут кожну вулицю,я знаю,
бережки,урочища,по них з дітьми гуляю.
В річках купався,ще від дітлаха,
а ще ходив по всіх,тут окружних лісах.
Цей край в середині у мене у душі,
він йде зі мною,по моєму житті.
Я Углянин,я з Углі-всім,хоч де кажу,
і кажу правду-я своє село люблю.
Хай хтось подумає,що вихваляюсь я-
але я тут живу і це моя рідна земля.
І буде,як вже буде у житті,
та думки,я не поміняю,о своїм селі.
Моє село,то Угля чарівна-
повторюю,щоб знали,знову й знову,я.
Сади,річки,урочища -ну вся долина,
мене,як чарівниця полонила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2020
автор: Бабич