Гріх

                                               [b]  ГРІХ[/b]

Гріх  –  наче  попіл,  владний  й  без  законів,
Самотній  все,  як  біль,  мов  блуд  невороття
І  всеохопний  в  лабіринті  сказу  забобонів,
Геть  знурений  в  глибінь,  у  зчавлені  чуття
Й  тихий  як  ніж,  спис  безлічі  прокльонів,
Що  колупають  рвань  нутра  до  завиття
І  припорошують  іржею  (аж  до  сконів)
Так  рясно  ниву  прірви,  щиро  –  в  забуття.

Душа  –  не  таїна  вчення  ісусів  чи  неронів,
А  вирва  й  джерело  з  літописів  життя,
Тромб  несвідомого  і  павутинь  нейронів,
Гній  духу  втіленого,  знань  і  сприйняття
Добра  і  зла  в  собі.  Безмежжя  і  кордонів.
Велич  –  уявна  лиш,  а  ницість  –  безпуття
Майбутності.  Співзвучність  тиші  й  дзвонів
В  Людини  пошуках.  Крізь  гріх  і  каяття…

                                                                       [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                             [i]  6  травня  2020  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2020
автор: Гай-Нижник Павло