Дай вогню мені Гестіє з неба,
Щоб золою вже став у коханні,
Хай батьки твої, Кронос і Рея,
Не відмовлять мені у бажанні!
Хай розвіється попелом пристрасть
Над камінням розвалин Помпеї,
І хай більше мені вже не сниться
Очей погляд смарагдовий феї.
Погляд той, від якого в каміння
За секунду живе все затвердне.
Це не дар…Покарання…Уміння
Убивати очима, напевне.
Дай вогню, серцю, Гестіє горда,
Хай горить так, щоб полум`я гріло
Всіх кого з`їли розпач і зрада,
Кого теж у душі так боліло.
Дай вогню лиш мені, щоб страждання,
Я прийняв, як Христос, за всіх разом,
Хто повірив у грішне кохання
І зневірився в пристрасті з часом.
Дай вогню, щоб на мить спалахнув я,
І зігрів душі друзів словами,
Аби попелом впав на розпуттях,
Й полетів димом сірим з вітрами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: Ярослав Ланьо