Знову скажу, що кохаю…

Я  тобі  говорив,    що  кохаю?...
Говорив...  Та  далебі,  знов  повторюсь,
Що  для  тебе  душею  співаю
І  беззаперечно  любові  корюсь.

Ти  для  мене  -    зворушлива    пісня...
Ноти  в  ній  зцілюють  душу  в  рубцях.
Ти  -  незбагненна    зіронька  пізня,
Що  спалахом  губишся  десь  в  чебрецях…

Голубко  моя,  вірна  горлице,  
У  загадці  посмішки  тоне  мій  світ…
До  серця  твого  небо  горнеться,  
До  ніг  твоїх  яблуні  падає  цвіт…

Впиваюсь  красою  і  ніжністю,
І  дивно  хмелію  від  дотику  рук…
Набутися  хочеться  в  вічності,
Де  в    унісоні    сердець  наших  стук.

05.05.2020
Л.Таборовець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: Любов Таборовець