Вони порадники у справі,
де безлад, сумніви та лють.
Не прагнуть обіймати славу,
із щирої душі дають
cлова підтримки та любові.
Бувають, інколи, сумні.
Завжди колись, із кимсь – в двобої
Завмерти можуть і на дні.
Завмерти лиш на мить, щоб знову,
набувши досвіду, в похід!
У пошуках гнучкого слова,
зелений відкривають хід!
Почути може їх весь світ,
а можуть зникнути без слід.
27.03.2020
© Copyright: Виктория 75, 2020
Свидетельство о публикации №120050504783
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: Вікторія Лимар