Сімдесят сьома весно

День,  як  день,  а  настрій
Зовсім  не  зрівняльний  –
Пташка  ранку  піє,
Так  весняно  й  гарно.
Все  росте  й  буяє,
А  бузку  кипіння
Запахи  дарує.
І  бордове,  й  синє.

Сімдесят,  ще  сьома
Дивна  моя  весно  –
На  землі  ще  дома...
Мовить  як  словесно?
Так  весну  чекаєш,
Мов  би  –  розквіт  серця!
...З  небувалля  вітер
Скрипне  інде  в  дверцях...

Кореневища  доля
Все  несе  світами  –
Та  чи  розшифруєш
Сво́ю  криптограму?
Весен  соловейко,
Зозули́не  літо  –
Стелять  скатертину:
"Бути..."  з  оксамиту...

04.05.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2020
автор: Променистий менестрель