Піднімусь на гору, з хмар нап"юсь,
одягну сорочку з солод-вати...
А надвечір містом розіллюсь,-
відгадай мене таку як звати?
Наш зв"язок прозорий в міжсвіти
пеленгують куполів радари...
Гори в небо сходами звелись,-
підіймусь думками вище хмари...
Лиш чуття, дароване душі,
відчиня всі сфери, понад мрії!
Геть подалі тверді марноти
розквітаю величчю надії!
03.05.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2020
автор: Іванюк Ірина