Зорею вечір у вікно
Мені постукав…
Душі моїй не все одно:
Болить розлука…
Адже коханий полетів
Край боронити,
Зробивши вибір у житті,
Не став він нити,
Бо ж хто тоді, якщо не він –
Думок – вагони.
Шкода, що воля у крові.
Мовчать ООНи…
Кладу правицею я хрест –
Молюся знову:
Якщо ти, Господи, воскрес,
Почуй цю мову:
«Врятуй коханого мені
І Україну!»
Зоря озвалася в вікні:
«ВІН НЕ ЗАГИНЕ!»
30.04.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Ганна Верес