Самурай
Зібравши волю свою в руку
я на колінах, на татамі...
ось кусунгоба для сеппуку,
життя неначе орігамі.
І сакура укрита снігом білим...
я розчарований у вірі,
стою з волоссям посивілим,
готовий вже зробити харакірі.
Тут, щось не так … я бачу це давно.
життя не склалось «від» і «до».
Лиш харакірі – вихід все одно,
мене штовхає – бушідо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Микола Коржик