Я не знав, що стріну свою долю,
Перший раз тоді і назавжди.
Закохався, як юнак, до болю,
Чи для щастя, а чи до біди.
День коли обняв я стан жіночий,
І побачив губи, мов вишні.
По ночах не закривались очі,
Губи мені бачились у сні.
Якби не було в житті моєму,
Бог подарував мені тебе.
Може скоро я зустріну зиму,
Та життя не марно промайне…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Віталій Назарук